Спогади жительки вулиці Моторної

Вулиці Грибоєдова, Курчатова та Моторну нарізав Моторний завод. А раніше це були городи з вулиць Бєлякова та Калініна. Дали людям ділянки, і вони почали будуватися. Ті, чиї це були городи, могли давати своїм дітям по 6 соток.

Частину Моторної вулиці від гори до Тельмана нарізали навесні 1968 року, а частину за Тельмана — набагато пізніше.

Моторний завод провів по вулиці воду і світло. Телефон проводили у 1980-ті. Під землею, по парному боку вулиці. На телефон скинулися четверо сусідів, самі й провели.

Асфальт, який так і не з'явився

Коли був Союз, то люди завозили машини зі шлаком, посипали вулицю біля своїх будинків. Бердянську, Моторну по той бік від Тельмана, Курчатова, посипали крихтою ракушняка, якимось відсівом. Потім це перемішалося із землею під час прокладання газу, вже майже нічого від того покриття не залишилося.

Року в 1990 чи 1991, ще за Союзу, квартальна почала писати листи депутатам, щоб зробити на Моторній асфальт. Вони підписали. Подали до виконкому. Але на нараді квартальній кажуть: «На цей рік не внесли до бюджету». А потім раптом на вулицю несподівано почали возити щебінь. Люди гребли собі у двори, і вистачило і людям, і на дорогу. Але, якби не гребли, міг би шар бути товщим.

Потім скінчився Союз, і так усе й залишилося. Асфальт так і не зробили. Але добре, хоч так, зі щебенем, щоб багнюки не було.

У 2008 році, на 40-річчя вулиці, домоглися, щоб нам привезли асфальт, десь знятий. На початку вулиці його висипали, де до цього завжди калюжа була. Ми асфальт руками вклали. Сонце пригріло — асфальт схопився.

Прокладання газу

У північній частині міста газ був давно, а на Піщане все не могли прокласти. Єфименко, міський голова, зібрав нас і каже: «Якщо люди своїм коштом згодні провести, то ми готові організувати. З кожним роком прокладання газу дорожчає. Тому, якщо чекати, — буде тільки дорожче».

Велику трубу проклало місто. Вона проходила по Бєлякова, Тельмана, Річковому провулку, Олександра Невського і була закільцьована, щоб у ній був нормальний тиск. Люди здали на цю трубу по 600 гривень.

Маленька труба по Моторній іде від Тельмана вгору до провулка. А там по провулку — теж маленька труба. По Моторній газову трубу проклали скраю, щоб дорожнє покриття менше пошкодити.

У себе по вулицях люди самі вибирали, яка фірма буде прокладати. Нагорі, за проспектом Богдана Хмельницького, прокладав Міськгаз. Люди пішли, дізналися ціну. Ціна в Міськгазу виявилася такою ж, як в «Азова». Міськгаз був би монополістом, і ми вибрали «Азов», щоб зробив швидше, щоб не чекати до зими.

Почали робити газ із весни 2005 року, а закінчили в грудні. За пів року впоралися. Та сама фірма «Азов» провела газ і на всі сусідні вулиці — Бердянську, Курчатова, Грибоєдова.

Ціна була 1250 гривень із людини. Сюди входили проєкти — вуличний і будинковий — та прокладання труб. А обв'язку по двору кожен сам собі робив.

Перший рік, коли провели, газ був розкішний. Зима була холодна, але гріло сильно. Тільки поставиш чайник — закипів. І газ був блакитний. А потім став гіршим, як балонний. Якийсь низькокалорійний, напевно.

40-річчя вулиці

У 2008 році відзначали День вулиці на честь 40-річчя її прокладання. Винесли столи на середину вулиці. Перекрили мотузками, щоб ніхто не їздив. Вручили подарунок найстаршій жительці вулиці та наймолодшому. Депутат дивувався: «Ви перші, хто так дружно відзначив 40 років вулиці».

---

Записав Олексій Голубов.

Джерело